ДІЄСЛОВО

ДІЄСЛОВО

Завдання 1.  Від поданих нижче дієслів утворіть форми протилежного виду. Укажіть одновидові та двовидові дієслова.

Мовити, лити, обраховувати, витягти, відшукати, в’янути, ставити, ловити,  лихоманити, базікати, лягати, оббити, виряджати, кликати, записувати, стукати, розрізати, збирати, лишати,  дружити, пустити, насидітися, розклеїти, адресу­вати, засипати, потріскувати, ростити, заходити,  гидувати, розговоритися, рекомендувати, одягти, розкричатися, нести, слухати,  завойовувати, приносити, загрібати,  шукати,  надсилати,  виїжджати, скликати, атестувати, брати, викидати,  марити, піклуватися, балансувати, попоходити.

Завдання 2. З’ясуйте випадки вживання дієслова одного способу замість дієслів іншого способу.

1.    Інші бігають, кричать, а ти вечеряти подай, посуд перемий... (Панас Мирний).

2.    Не будь нас, ніхто б тої науки й не нюхав (О. Довженко ).

3.    Чи в простім конверті, чи по Інтернету написав би, сину, з ким ти там і де ти (В. Бровченко).

4.    Поспав би ще. Чого так рано? (Григорій Тютюнник).

5.    Таточку, голубчику, ви б краще лежали (1. Тобілевич).

6.    Чи не продали б ви тієї ялинки, що росте у вашім садочку? (М. Коцюбинський).

7.    Після уроків ви готуєтеся до тематичної контрольної роботи! А завтра після екскурсії повертаєтеся до школи і знову-таки готуєтесь! (З розмови).

8.    А хтось тоді й порадь — доки не пізно ще, доки козаки ще в Князівці — мерщій знести усе в економію, хто що взяв (А. Головко),

9.    Мати знала, що застукай його в хаті білі, та ще довідайся, з ким і де був — не помилують… (Петро Панч);

10.Пождав би ти безмісячної ночі (Леся Українка)

11.Ти поїдеш із людьми, а тоді повернешся назад (Григорій Тютюнник).

12.Відпросився б ти в командира, прийшов би до мене хоч на часину (О. Гончар).

13.А хтось у нашому загоні візьми та й пусти чутку, що я звідкись переписав той вірш (М. Стельмах).

14.Часом і досі здається мені, що й зараз поклепай косу хто-небудь під моїм вікном, я зразу помолодшав би (О. Довженко).

15.Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки, що росте в вашім садочку? (М. Коцюбинський)

16. «Пішли, товариші»,— скомандував лейтенант і, повернувшись, швидко рушив до затоки. (М. Трублаїні)

17.«За Вапняркою ви повернете вправо, щоб вибити німців з лісу»,— розпорядився майор. (З газети)

Завдання 3. Визначте дієвідміну дієслів, запишіть форми третьої особи однини та множини, графічно виділіть особові закінчення.

Колоти, терти, стояти, бити, сидіти, крикнути, грати, бачити, перезимувати, берегти, могти, нести, доїти,  біліти, варити, синіти, спати, гнати, закисати, булькотати, мішати, писати, сіяти, будувати, летіти, горювати, намалювати, крити, боятися, нити, глянути, клеїти, жовтіти, кинути, пасти, пекти, муркотати,  кричати. 

Завдання   4.  Підкресліть дієслова, у яких  допущено помилки в правописі особових закінчень. Виправте помилки.

Сиплеш, клеїш,  збіжимо, зичуть, краєш, зважиш, мелиш, оцінюємо, зморишся, муркотиш, оборонимо,  хотять, свистиш, клеють, хилишся, стукотимо, полять, відпореш, кроїш, свищиш, колеш, хочеш, варють, збореш, колять, стелиш, кричемо, гуркотять, тягнеш, робить,  соплять, белькочемо, сушать, гуркочуть, гоять, бачуть, дроблять, клеять, одужаємо, хочиш, дружиш, ловимо, сопеш, боришся, тчуть, гуркочиш,

Завдання 5. Відредагуйте словосполучення, замінюючи невластиві для української мови активні дієприкметники.

Бувший однокласник, знеболюючий засіб, командуючий армією, біжучий рядок, усі бажаючі,  виступаючий на семінарі учень,  оточуюче середовище,  знаючий учень,  головуючий на зборах,  керуючий відділом,  пануюча думка,  кажучий промову, виконуючий роль,  початкуючий поет,  відстаючий клас,  захоплюючий краєвид,  ведучий архітектор,  лікуючі властивості,  хвилюючі враження,  хвилюючий стан, поважаюча себе людина,  співаючий ректор,  копіююча техніка,  виступаючий на концерті співак, відстаючий учень,  діюче законодавство,  діюча речовина,  діючі особи,  діюча армія,  керуючий господарством держави, нападаючі на сусідні країни,  нападаючий футбольної команди,  наступаючі на ворога війська,    плаваючий на воді листок,  плаваючий курс валюти,  пояснююча записка,  працююче населення,  вітаємо вас з  наступаючими святами, ріжучий інструмент, практикуючий лікар,  узагальнююче слово, проживаючі у місті, відбілюючий засіб, координуючий орган, існуючий порядок, існуючі ціни, зібрання віруючих, багато відпочиваючих, ворогуючі сторони; колекціонуючий марки; координуючий комітет; переконуючий доказ; постійно діюча комісія; в слідуючий раз; існуючий устрій; заспокоюючий препарат; вимірюючий прилад; знаюча людина; хвилююча розповідь; домінуючий світогляд; оточуюче середовище; правлячий клас; поступати слідуючим образом; головуючий на зборах; переважаюча більшість; потрясаючий ефект; наступаючий Новий рік.

СПІВВІДНОШЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ

Завдання 1. Перебудуйте конструкції з дієсловами пасивного стану на активні дієслівні конструкції.

1. Пропонований збірник укладається мовознавцями за тематичним принципом (З рецензії).
2. У цих матеріалах записуються учнями слова і вирази до первинного тексту (З рецензії).
3. Від класу до класу творчі завдання укладаються вчителями.
4. Здебільшого у школі застосовується читання тексту вчителями (З рецензії).
5. Після первинного прослуховування тексту вчителем даються поради учням (З рецензії).
6. Зміст тексту сприймається учнями по-різному (З рецензії).
7. Викладачами пропонується лексичний матеріал учням (З автореферату).
8. У дослідженні виділяються методи схемотехнічного аналізу (З автореферату).

Завдання 2. Перебудуйте подані конструкції з пасивними дієприкметниками доконаного виду на активні двоскладні конструкції або безособові речення з дієслівними формами  на -но, -то.

Зразок: Колективом внесені зміни до нового проекту. – Колектив вніс зміни до нового проекту. – Колективом внесено зміни до нового проекту.

1. Порядок денний ухвалений загальними зборами.
2. Екологічною комісією поновлений договір щодо охорони навколишнього середовища.
3. Нами розроблений курс «Фонетика» для майбутніх філологів.
4. Ученими був розроблений прилад високоточного вимірювання значень аналогових сигналів.
5. У рефераті автором наведені загальні відомості щодо виховного процесу у середніх навчальних закладах (З реферату).
6. А. Макаренком уперше розроблені та впроваджені методи виховання малолітніх злочинців (Зі статті).

Завдання 3. З поданого переліку конструкцій виберіть найорганічніші для української мови одиниці й обґрунтуйте свій вибір.

1. У статті автором проаналізовано односкладні речення. – У статті автор проаналізував односкладні речення. – У статті аналізуються односкладні речення. – У статті автором проаналізовані односкладні речення – У статті проаналізовано односкладні речення (Зі статті).

2. Зафіксовано вітер східний, п’ять метрів за секунду. – Зафіксований вітер східний, п’ять метрів за секунду. – Зафіксували вітер східний, п’ять метрів за секунду. – Метеорологами зафіксовано вітер східний, п’ять метрів за секунду. – Метеорологи зафіксували вітер східний, п’ять метрів за секунду.

3. Робота присвячена питанню стилістичного оформлення реклами. Роботу присвятили питанню стилістичного оформлення реклами. Роботу присвячено питанню стилістичного оформлення реклами.

4. Список присутніх додано. – Список присутніх додається. – Доданий список присутніх.

5. У звіті ректор відзначив переможців олімпіади. – У звіті ректором відзначені переможці олімпіади. – У звіті відзначено переможців олімпіади. – У звіті відзначили переможців олімпіади. – Переможці олімпіади відзначилися ректором у звіті.

Короткий словник дієприкметників

Запам’ятаймо відповідники деяких дієприкметників:

Азотосодержащее соединение – азотовмісна сполука

аккумулирующий — здатний акумулювати, акумулятор, акумуляційний, для

акумуляції, що акумулює

анализируемый факт – аналізовний факт

быстрорастворимый – швидкорозчинний

варьируемый параметр – змінюваний параметр

ведомый вал – тяжний вал

ведущий инженер — провідний інженер

верующий – вірянин

возрастающая последовательность — висхідна послідовність

возрастающий –дедалі вищий, більший, щоразу більший;

восходящий — висхідний

восстанавливающая сила – відновлювальна сила

всеохватывающий — всеохопний

выросший — вирослий, який виріс

выступающий – промовець

вышестоящая организация – вища організація

говорящий – мовець          

действующее законодательство — чинне законодавство

желающий – охочий, хто хоче, хто зацікавлений

заведующий – завідувач

играющий – гравець

нападающий – нападник

начинающий –початківець

недостающий – недостатній

несущая конструкция – тримальна конструкція

несущий – 1) що несе, покликаний нести, носій, з ношею, - носець (зброєносець), -носій ( крило- носій), - носний ( смертоносний); 2) т. що

підтримує, підтримковий, хребетний, плечовий, ( струм) тяговий, головний

окружающая среда - довкілля, окружающие – оточення,

отличающая черта – розпізнавальна риса, відмінна, відмітна, характерна;

отсутствующий – відсутній

предписывающие функции – настановчі, настановні, директивні

преобладающий – що переважає, найбільш поширений, поширеніший,

більший числом, значно більший, численніший, переважний

протестующие – протестувальники

совпадающие мысли – збіжні думки

сопровождающие текст – супровідні

существующие законі — чинні закони

управляющая и направляющая сила – керівна і спрямівна сила

управляющий отделением – керівник відділу

подрастающее поколение – молоде покоління, юнь

Особливості дієслівного керування

                    Особливості дієслівного керування

Дієслова вимагають певного від­мін­ка від залежних від них іменників. При цьому дуже часто дієслівне керування українських і відповідних російсь­ких дієслів відрізняється. На такі дієслова треба звернути особливу увагу: 
благодарить слушателей (кого?) – дякувати слухачам (кому?)
причинять вред (що?) – завдавати шкоди (чого?)
обучаться математике (чому?) – навчатися математики (чого?)
болеть гриппом (чим?) – хворіти на грип (на що?)
подписаться на газету (на що?) – передплатити газету (що?)
подражать отцу (кому?) – наслідувати батька (кого?)
работать по совместительству – працювати за сумісництвом
обратиться по адресу – звернутися на адресу
извини меня (кого?) – вибач мені (кому?).

Потрібно запам’ятати складні випадки правильного поєднання слів (керування) в українській мові, особливо це є важливим при перекладі з російської мови:

адресувати кому

болить кому що

вибачати кому

вибачатися перед ким

вчитися чого

глумитися з кого-чого

дбати про кого-що, за кого-що

докоряти кому

дорівнювати чому

досягати кого, чого

дякувати кому-чому

заздрити кому-чому, на кого-що

запобігати чому

заслуговувати на кого-що, кого-чого

застерігати від чого

захворіти на що

зачекати на кого-що

зневажати кого-що

знущатися з кого

ігнорувати кого-що

милуватися ким-чим, з кого

набувати чого

навчатися чого

наголошувати що, на чому

надихати на що

нарікати на кого-що

насміхатися з кого-чого

наштовхуватися на кого-що

нехтувати ким-чим

оволодіти ким-чим

одружуватися з ким

оженитися на кому

опанувати кого-що

опікувати кого-що

опікуватися ким-чим

освоїти що

очікувати кого-чого, на кого-що

панувати над ким-чим

переважати над ким-чим

перейматися чим

підлягати чому

піклуватися про кого-що, рідше за кого-що

побратися з ким

повідомляти кого, рідше кому

поводитися з ким-чим

позбуватися кого-чого

поступатися ким-чим

потерпати від чого

потребувати чого

приглядати за ким-чим

призводити до чого

припускатися чого

присвячувати кому-чому

пробачати кому

прощати кому

радіти з чого, кому-чому

слідкувати за ким-чим

сміятися з кого-чого

сподіватися кого-чого, на кого-що

спричинити що

стежити за ким-чим

стосуватися кого-чого

страждати від чого

сумувати за ким-чим, без кого-чого

тішитися ким-чим, з кого-чого

торкатися кого-чого

тужити за ким-чим, рідше по кому-чому

турбуватися за кого-що, про кого-що

тяжіти до кого-чого

уболівати за кого-чого

уникати кого-чого

учитися чого

упадати за ким, біля (коло)

кого

цуратися кого-чого, рідше

ким-чим

чекати кого-що, на кого-що.

Перехідні дієслова (тобто ті, що вимагають від іменника знахідного відмінка без прийменника) у заперечній конструкції, змінюють керування на родовий відмінок без прийменника:
читаю книжку – не читаю книжки
пишу контрольну – не пишу контрольної
люблю Оксану – не люблю Оксани
бачу будинок – не бачу будинку
роблю записи – не роблю записів
шукаю помилки – не шукаю помилок

Перевага активних конструкцій над пасивними

         Сучасне українське мовлення, у тому числі й навчальна та науково-по­пулярна література містить надто багато пасивних дієслівних форм на -ться, -ся. Синтаксичні одиниці такого типу знеособлюють мовлення, усувають активного діяча, який замість підмета стає додатком. І, навпаки, роль підмета виконує неживий об’єкт. Це суперечить як логічним, так і граматичним законам української мови.
         Перевагу необхідно надавати активним конструкціям, оскільки вони більш притаманні та природніші для синтаксису сучасної української літературної мови й української загальнонародної мови.

Розгляньмо кілька типових варіантів помилкових конструкцій.

1. Вживання назви особи-діяча (логічного підмета) у формі орудного від­мін­ка в по­єднанні з дієсловом-присудком у пасивній формі:   Учнями повинна читатися художня література.

Стилістично пра­виль­но це речення треба побудувати так:
а) за допомогою звичайної активної конструкції:   Учні повинні читати художню літературу.

б) за допомогою безособової конструкції із допоміжним словом треба, слід:   Учням слід читати художню літературу.

2. Вживання дієслівних форм на  -ться, -ся  у конструкціях на зразок:  Ця задача розв’язується кількома способами.

Стилістично правильно цю думку можна сформулювати так:
а) третьою особою множини в узагальненому значенні: Цю задачу розв’язують кількома способами;
б) першою особою множини в узагальненому значенні: Цю задачу розв’язуємо кількома способами;
в) за допомогою допоміжних слів  можна, слід, треба  і  неозначеної форми дієслова: Цю задачу можна розв’язати кількома способами; Цю задачу треба розв’язувати кількома способами.

3. Якщо ж у реченні мова йде про завершену дію, то слід широко ви­ко­ристовувати безособові форми на -но, -то, а не пасивні дієприкметники минулого часу.

Замість   Ця задача розв’язана правильно треба сказати    Цю задачу розв’язано правильно.

Читання й аналіз тексту. Пісня єднає українців у світі

(1-11) Говорячи про життя і творчість Володимира Івасюка, неможливо позбутися відчуття трагічності: ще надто близько ми стоїмо від часу його народження й загибелі. Він залишається сучасником серед нас. Водночас наше ставлення до Володимира Івасюка мало би бути більш органічним і співвідносним із формою та змістом його творчості. Адже саме з імені Івасюка починається відлік сучасної української естрадної пісні. Естрада ж, як відомо, належить до так званого легкого виду сценічного дійства в усіх можливих регістрах трактування цієї «легкості», й перш за все - з погляду того, що вона, започаткувавшись на межі XIX та XX століть, залишається молодою за своїм віком серед інших видів музичної творчості. Переважно молодіжною вона є й за авторським та виконавським складом. До того ж сам Володимир мав світлоносну вдачу. Сонячність його натури підкреслювали батьки, рідні, друзі, всі, хто зблизька спілкувався з ним.

(12-17) Попри коротке й трагічно обірване життя, Івасюк устиг чимало зробити для української культури, широко маніфестувати у світі сучасну національну пісню. Його творчість на практиці відкинула «тезу» про вторинність і провінційність української культури. Адже «Червону руту» та інші пісні знали, співали й наспівували на всіх континентах. В історії української естради Володимир Івасюк залишається початком, основою й разом з тим своєрідним горизонтом-мірилом, до якого належить тяжіти сьогоднішній українській естраді.

(18-23) Те, що Володимир Івасюк, усебічно обдарований юнак - поет, композитор, художник-аквареліст - головною сферою своєї діяльності обирає саме музику, не є випадковістю. Доля стояла на варті його вчасності й доречності приходу. Адже з кінця 60-х років стало очевидним, що з-поміж різних видів мистецької діяльності музика стає провідною. Вона, масова й популярна, прагне бути для нових поколінь літературою, театром, філософією та навіть більше, ніж мистецтвом. Вона тяжіє до того, щоб бути способом життя, комунікації та дії.

(24-27) Завдяки Івасюкові українська естрада, яка становила серцевину всієї тодішньої видовищно-масової культури, набуває пошукової енергетичності, розвиненості, загалом своєрідної знаковості, тому цілком доречно говорити про феномен Володимира Івасюка в українській культурі XX століття, своєрідну символічність його постаті.

(28-37) Напевне, Володимир Івасюк для когось уособлював альтернативу щодо панівного офіціозу в царині культури. Молодому композиторові неодноразово довелося долати опір і нерозуміння його музичної концепції, а то й просто чорну заздрість. Атмосферу, коли навіть талановиту нову пісню про кохання доводилося проштовхувати з титанічними зусиллями, передав, зокрема, Валерій Марченко. У своїх «Листах до матері з неволі» він зазначає, що найяскравіший приклад у цьому плані — «Червона рута». Понад рік вона пролежала у відомого народного артиста, який не наважувався пустити її у світ. Формально цей факт належить до процесу мистецької творчості, а естетичне несприйняття за своєю інтенсивністю, як відомо, може бути сильніше, ніж ідеологічне й політичне. Та, напевне, тут було все трагічно перемішано.

(38—43) Не переймаючись політикою, Володимир Івасюк своєю творчістю поруч із дисидентським рухом закладав підвалини сучасного українського відродження. Національно забарвлена популярна музика в умовах радянського тоталітарного режиму мимоволі набувала статусу опозиційного явища. Водночас творчість Івасюка, маючи загальний успіх, на деякий час урівноважувала настрої національно свідомої частини українського суспільства, запалювала надію на кращі часи й можливі перспективи.

(44-49) Украй важливо для української культури, що Івасюк у творчості переймався тими самими проблемами, які намагалися розв'язати діячі української культури зламу XIX та XX століть. Його хвилювала ще й досі актуальна проблема української культурної соборності. Київський поет Василь Марсюк, автор тексту «Балади про дві скрипки», згадуючи про спільну працю над піснею, зазначає, що на питання: «Мабуть, буде в супроводі ансамблю скрипалів?» Володя відповів:

(50-52) - Е ні, гратимуть цимбали... Я хочу в цій пісні сполучити два мелоси - східноукраїнський і західноукраїнський. Мелодія для голосу буде східноукраїнська, а супровід - гуцульський, на цимбалах. Ось побачите, як вийде! - Задум був блискуче втілений.

(53-55) Отже, Володимир Івасюк в українській культурі останньої чверті XX століття продовжує ідейний і мистецький зв'язок кількох поколінь української інтелігенції. Завдяки його праці голос народної традиції зазвучав у мелодії української модерної культури.

                                                                                                       За 3. Зайцевою (605 слів)

1. Синонімом до вжитого в тексті слова «маніфестувати» (рядок 13) є

А опротестувати        Б переповісти        В представити        Г підсумувати

2. У переносному значенні вжито слово, виділене в рядку

А Івасюк устиг чимало зробити для української культури (рядки 12—13)

Б доводилося проштовхувати з титанічними зусиллями (рядок 31)

В поет Василь Марсюк зазначає (рядки 47-48)

Г всі, хто зблизька спілкувався з ним (рядки 10-11)

3. У тексті відсутня мікротема

А світова популярність пісень Володимира Івасюка

Б Івасюк - фундатор сучасної української пісні

В перешкоди творчості Івасюка з боку «музичних метрів»

Г посмертні заборони творів Володимира Івасюка

4. На думку автора, Івасюк продовжив мистецький зв'язок кількох поколінь української інтелігенції, оскільки

А молодому композиторові довелося долати опір, нерозуміння і чорну заздрість

Б у своїй творчості він переймався проблемами української культурної соборності

В підґрунтям пісень композитора є народна творчість, яку він сам збирав у селах

Г визнання прийшло до митця на початку творчого злету і супроводжувало протягом життя

5. Твердження «В історії української естради Володимир Івасюк залишається початком, основою й разом з тим своєрідним горизонтом-мірилом, до якого належить тяжіти сьогоднішній українській естраді»співвідносне з реченням

А Його творчість на практиці відкинула «тезу» про вторинність і провінційність української культури (рядки 13-14).

Б Напевне, Володимир Івасюк для когось уособлював альтернативу щодо панівного офіціозу в царині культури (рядки 28-29).

В Те, що Володимир Івасюк, усебічно обдарований юнак - поет, композитор, художник-аквареліст - головною сферою своєї діяльності обирає саме музику, не є випадковістю (рядки 18-19).

Г Говорячи про життя і творчість Володимира Івасюка, неможливо позбутися відчуття трагічності: ще надто близько ми стоїмо від часу його народження й загибелі (рядки 1-2).

6. Засобом міжфразового зв'язку третього та четвертого речень тексту є

А спільнокореневі слова     Б вставне слово     В лексичний повтор      Г синонім

7. За типом мовлення текст є

А роздумом з елементом розповіді    Б роздумом з елементами опису

В описом      Г розповіддю

8. За стильовими ознаками текст є

А художнім      Б науковим     В розмовним    Г публіцистичним