Відокремлені узгоджені та неузгоджені означення. Відокремлені прикладки

Відокремлені узгоджені та неузгоджені означення.

Відокремлені прикладки

Завдання 1. Розставте розділові знаки. Підкресліть відокремлені означення. З’ясуйте умови відокремлення (біля кожного речення напишіть обраний варіант).

Варіанти відповідей:

А – стоїть після означуваного слова, вираженого іменником;

Б – стосується особового займенника;

В – стоїть перед означуваним іменником і має обставинний відтінок значення;

Г –  відділене від означуваного слова іншими членами речення;

Д  – стоїть після означуваного слова, перед яким є інше означення.

1. Пахло васильками натиканими за сволок і татарським зіллям розкиданим на чисто вимитій підлозі (П. Панч).

2. Жорстока невблаганна і лукава вона була як мачуха мені(Л. Костенко).

3. Акації стояли саме в цвіту заквітчані безліччю білих китиць (І. Нечуй-Левицький).

4. Оповитий рожевим туманом далекий острів немов зрушив з місця і поплив у морі мінливого сяйва (О. Донченко).

5.  Тут ніжна осінь мрійна та м'яка на кольори багата розмаїта (О. Ющенко). 

6. І вона вибаглива і неприступна на цей раз сіла поруч з ним (О. Гончар).

7. Ясні охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю далекого синього чистого (О.Гончар).

8. Знесилений від бігу хлопець впав (О. Довженко).

9. Найдовше сніг тримається у затінках або у ровах присипаний листям чи землею (Є. Гуцало).

10. Веселий гостинний він любив товариство (М. Коцюбинський).

11. Розпарена нічною задухою гостро і нудливо смерділа болиголова (Г. Тютюнник).

12. Тонкий верткий висмоктаний він говорив якимось надірваним голосом (М. Коцюбинський)

13. Мабуть немає нічого чарівнішого в світі за осінній ліс тихий задумливий сповнений незбагненого таїнства матері-природи (І. Цюпа).

14. Балакучий та моторний він і хвилини не сидів без діла (Л. Муратов).

15. Ген килим витканий із птиць летить над полем (Л. Костенко).

16. Вогка земля мліла в гарячому золоті сонячного проміння вільна від тіней і холодків (М. Коцюбинський).

17. І хмари не прив’язані до слова от просто так пливуть собі й пливуть(Л. Костенко).

18. Роз’ятрений нудьгою затоплений в задумі плентався я тихою ходою берегом річки (М. Коцюбинський).

19. Цвіли дерева холодним квітом білі й легкі немов весільні дівчата (М. Коцюбинський).

20. Заглиблена в спогади Ніна не почула  як розчинилися двері (А. Шиян).

21. Великі риби виплеснуті морем закам’яніли на гранітних сходах (Л. Костенко).

22. Завжди мовчазний і задумливий він і тепер більше мовчав дивився собі під ноги своїми сірими задумливими очима (М. Хвильовий).

23. Осяяні місячним світлом дерева стояли в цвіту мов наречені (О. Довженко).

24. Наліг туман на воду й береги густий і непрозорий (М. Рильський).

25. Сповнений любові я іду по вулиці вузькій (В. Сосюра).

26. Далеко-далеко на південь засиніли смугою гори вкриті лісом (І. Нечуй-Левицький).

27. Просвітлені сонцем хмарки на землю розсипали тіні (О. Лук’яненко).

28. Ніч опустилась над полем бою  тиха безмісячна (В. Собко).

29. Він став перед нею гарний високий на вид спокійний і простяг до неї руку (М. Коцюбинський).

30. Надворі вже ніч стояла тиха й морозна (М. Старицький).

Завдання 2. Розставте розділові знаки. Підкресліть відокремлені прикладки. З’ясуйте умови відокремлення (біля кожного речення напишіть обраний варіант).  

Варіанти відповідей:

А – стоїть після означуваного слова – загального іменника;

Б – стоїть після означуваного іменника – власної назви;

В – стосується особового займенника;

Г  – стоїть перед означуваним іменником і має обставинний відтінок значення;

Ґ  – приєднуються до означуваного слова за допомогою сполучника як (з додатковим відтінком причиновості);

Д – приєднуються до означуваного слова за допомогою сполучника як (вживається у значенні „в ролі кого, чого”);

Е – стоїть після означуваного слова і приєднується за допомогою слів тобто (себто, цебто), або(=тобто), чи(=тобто), наприклад, зокрема, а саме, особливо, як-от, навіть, родом, на ім’я, на ймення, на прізвище, так званий, інакше і под.

1.         І земля  наречена в молочнім цвіту яблунево-рожевих садів  мліє солодко в сонячно-яснім меду (Є.Маланюк).

2.   Вірний син трудової поневоленої України Шевченко став найглибшим виразником народних дум і надій (О.Гончар).

3.   Денисе брате з лейтенантом Сагайдою ми всі тут  стояли на смерть (О. Гончар).

4.   Як справжній лірик Сосюра надзвичайно різноманітний у своїх переживаннях (Д.Білоус).

5.   Прямодушне дівча воно й не підозрювало як бракува­ло тоді ще віри в себе цьому похмурому документалістові (Гонч.).

6.   Після Льва закняжив Юрій внук Данила-короля (Олесь).

7.   То була студентка родом з Полтави (Журн.).

8.   Як колективний витвір народного генія пісня вирізняється не тільки глибоким змістом а й високохудож­ньою і водночас простою формою (Журн.).

9.   Лаконізм тобто гранично стисле вираження думки має бути характерний для кожного наукового визначення об'єкта чи явища.

10. Шофер літній чолов’яга мав атлетичну будову тіла засмагле аж брунатне обличчя міцні жилаві руки (Дмитр.)

11.  Першу кругосвітню подорож здійснила експедиція організована Фернаном Магелланом  португальським моряком і воїном (Журн.)

12.  Учора я Південний бачив Хрест Сузір'я що його у Нас не видно... (Рил.).

13.      Іван Дробот молодий танкіст з надзвичайно приємним і  скромним лицем хвилювався(О. Довженко).

14.      Альбатроси морські мандрівники йшли назустріч людям (П. Панч).

15.      Секвойя найвище дерево у світі росте в Північній Америці і сягає заввишки до 120 метрів (Журнал).

16.      Природний співак Петро любив пісні і в душі пишався своїм артистичним хистом (Газета).

17.      Соняшник як декоративна рослина довго прикрашав тільки квітники та оранжереї (В. Уткін).

18.      Козак Бобренко на ім'я Григорій єдиний син достойної вдови (Л. Костенко).

19.      За городом у нас стояв столітній кучерявий дуб  свідок мого захоплення Кобзарем (М. Познанська).

20.    Ананас чудовий дар природи тропіків схожий на велику кедрову шишку вагою два-три кілограми (О. Новиков-Прибой).

21.    Людина енциклопедичних знань мій батько міг дати відповідь на будь-яке питання.

22.    Олексій Штепа молодий ко­зак кість від кості козацького племені лежав на вершині кур­гана в замаскованому кулеметному окопі (Л. Первомайський).

23.    У журбі отакій і подружився Давид з одним австріяком на імення Стах (А. Головко).

24.    Лаврін як менший син мав право зостатися в батьковій хаті (І. Нечуй-Левицький).

25.    Вийме кетяжок калини сузір'я спечених кровинок (Є. Гуцало).

26.    Наш тренер  привітна та розумна людина вийшовши на пенсію організував дворову футбольну команду.

27.      Максим Рильський як пере­кладач зробив надзвичайно багато для розвитку української літератури.

28.      Венера як правдива мати для сина рада все оддати (І. Котлярев­ський).

29.      Перед тобою світ великий том розкритий (М. Рильський).

30.      Олександр Степанович філософ звертається до перших витоків національної ідеї (О. Сліпушко).

Завдання 3.  Розставте розділові знаки. Підкресліть означення та прикладки. Поясніть умови відокремлення.

1.         Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі (Л. Костенко).

2.         Біжить Василь увесь мокрий од довгого бо біжить у великій тривозі (О. Довженко).

3.         А він іде високий посивілий на схід на захід поле огляда (А. Малишко).

4.         Сава як одинак  надіявся колись дістати всю землю (О. Кобилянська). 

5.         На тракторі сиділа дівчина кругловида закіптюжена у засмальцьованому комбінезоні у червоній як шмат полум'я косинці (О. Гончар).

6.         Волохатий лісовий джміль неповороткий і вайлуватий домовито гуде над блакитними купами чебрецю (Ю. Яновський).

7.         Артилеристи зібрались докупи збентежені і злі (О. Довженко).

8.         Як міцне і тверде дерево дуб здавна використовувався у суднобудуванні (З підр.)

9.         Присоромлені словом свого улюбленного священика присутні ще нижче похилили голови (М. Старицький).

10.      Сохли на сонці соковиті весняні трави на крутих пагорбах в’янули яскраві гірські квіти між камінням (В. Кучер).

11.      Олександр Степанович філософ звертається до перших витоків національної ідеї (О. Сліпушко).

12.      Велика сльоза чиста і всепрощаюча наче впала в западину змарнілої щоки (Я. Колесник).

13.      Заграв зарум’янився Дніпро злегка повитий свіжим серпанковим туманом (О. Гончар).

14.      Майстер різнобічного обдарування художник займався і журнальною та книжковою ілюстрацією (Із журналу).

15.      Здивований лагідним поглядом  хлопець мовчав (М. Стельмах).

16.      На село опустилась  весняна ніч  тиха  лагідна  духмяна (Петро Панч).

17.      Святослав преславний і великий князь вів свою дружину від ромеїв з якими уклав вигідний мир (С. Плачинда).

18.      Народилося море безкрає з неосяжними морським обрієм (О. Довженко)

19.      Про хист Довженка як письменника говорили тільки в роки Другої світової війни (М. Рильський).

20.      Не лякані ніким у цій напівдикій лісовій річечці в'юни допливали мало не до ніг Марка  (А.Колісниченко).

21.      В окулярах і в чорному платті трохи манірна Ліда нагадувала класну наглядачку старих часів (О. Донченко).

22.      Зайнятий цією думкою Копиленко не помітив як добрів до хати (П. Вернигора).

23.      У сатиновій сорочці у палатняних штанях він прийшов сюди першим (А. Шиян)

24.      Взагалі він має дивну властивість  зникати при очах ставати зовсім непомітним і ніколи нікому не заважати (О. Гончар)

25.      Отаман полюбив Миколу і поставив його за крилаша себто за свого помічника (І. Нечуй-Левицький).

26.      І опришки потомлені довгим походом і безсонною ніччю не мали охоти розмовляти (В. Гжицький).

27.      І боєць Журба як заспівувач мав бути в перших лавах (Д. Кучер).

28.      Син полтавських степів Василь Симоненко знав тишу степу (І. Дзюба).

29.      Одягнений у хвою шумить дрімучий темний бір (Н. Забіла).

30.      Чудовий піаніст Лисенко надзвичайно тонко передавав твори Шумана Шопена Ліста (В.Дяченко).

31.      Над берегом послався невеликий густо зацвічений білою ромашкою луг (В. Козаченко).

32.      У журбі отакій і подружився Давид з австріяком на імення Стах (А. Головко).

33.      І дощами вмиті журавлі в блакиті одлітають у тривожний дальній шлях (А. Малишко).

34.      Секвойя найвище дерево у світі росте в Північній Америці і сягає заввишки до 120 метрів (Журнал)

35.      І як у справжнього митця, були в нього тяжкі часи неспокійного роздуму гострого невдоволення своєю роботою (О. Донченко).

36.      Збентежений з такої зустрічі хлопець ледве не випустив хлібини (О. Донч.).

37.      Має люди­на в собі такий живчик бажання робити добро (О. Гончар).

38.      Але не нам поетам бранцям долі спиняти чи засуджувать прогрес (Л. Горлач).

39.      Теплі й ніжні вони ховали у собі позолочену сонцем воду літніх дощів (М. Коцюбинський).

40.      Лаврін як менший син мав право зостатися в батьковій хаті (І. Нечуй-Левицький).

41.      Ця думка несподівана для мене самого палила щастям моє серце (І. Микитенко).

42.      Вікова психологія тобто галузь психології включає дитячу психологію психологію розвитку дорослої людини і геронтопсихологію (3 підр.).

43.      Вітер пустотливий і рвучкий шарудів опалим листям (П. Панч).

44.      То сполошена несподіваною перервою в грі бігла сюди ворожа команда (Ю. Смолич).

45.      Часом з’являлись білі хмаринки довгі  худі й прозорі  (М. Коцюбинський).

46.      Безлюдне повітря просте піскувате й гяряче нагадувало собою шматок південної пустелі  (О. Гончар).

47.      Відпахла липа білим цвітом злита із літа покотилася гроза (М. Вінграновський).

48.      Дні летять повні сонця й музики (В. Сосюра).

49.      Більшість особливо молодь вбачала у поїздці до Морниці веселу розвагу (І. Вільде).

50.      Осяяні сонцем гори блищать їм кедри і сосни казки шелестять (О. Олесь).

51.      Теплі й ніжні вони ховали у собі позолочену сонцем воду літніх дощів (М. Коцюбинський).

52.      Нарешті сніг закружляв лапатий і сріблястий (Панас Мирний).

53.      Налякані чужим голосом птахи з тривожним писком крутились над голо­вою Соломії (Коцюб.)

54.      На Волині в час той княжив син Мстислава  князь Ро­ман ворог злий бояр нікчемних друг селянства і міщан (Олесь).

55.      Поле німує знесилене літом спить мертвим сном руде обдерте (М.Коцюбинський).

56.      Небайдужий до малярства Уралов і сам деколи потроху малював (О. Гончар)

57.      Молодість сили життя їй оддам моїй коханій (М. Коцюбинський).

58.      Завжди урівноважений і терплячий капітан Чумаченко ставав нещадним коли виявляв що якась рота зазнала марних втрат людьми (О.Гончар).

59.  І сама Галя з чудовими очима з народною піснею з голосом як шовк дуже підхо­дила під його ідеал (Н.-Лев.).

60.    Вікова психологія тобто галузь психології включає дитячу психологію психологію розвитку дорослої людини і геронтопсихологію (З підр.).

61. Ясне сонце тепле й прияз­не ще не вспіло наложити палючих слідів на землю (Мирн.).

62. Це були останні квіти. Напівзасохлі поруділі вони все-таки були дорогими як спомини про весну і літо (Кочур.).

63.    У минулому боцман директор школи легко справ­лявся з лавіруванням між великими й малими суднами на підходах до порту.

64.      Незабаром він помітив у землі манюсіньку ямку сховану в густій траві і в ній затишне гніздечко вимощене з трав’яних стебел (Григорій Тютюнник).

65.      Сіверцев високий вродли­вий блондин з акуратними бакенбардами дивився на нього непорозуміло здивовано (О. Гончар).

66.      Дніпро! Ти тихо в день ясний пливеш заглиблений в минуле (О.Олесь).

67.      І жила в тій стороні бідна удова у земляній хатинці і мала вона сина на імення Івашко (С. Васильченко).

68.      Темрява глибока й студена розлилася над світом (О.Гончар).

69.      Винуватці тої катастрофи  два  хлопчики літ семи-восьми та п'ятиліток-дівчинка  наче не чули сердитого материного поклику (М. Коцюбинський).

70.      Ростислав у солдатській фронтовій шинелі поспішав на вокзал (І. Ле).

71. Рожевим цвітом радісно залиті шумлять сади  (Сос).

72. І здавалось йому що попав він в інший світ  у чудний і невідомий храм і в тихім радіснім спокої

спочивала душа його (М. Івченко).

73. Гірські печери затоплені водою (Ю.Бедзик).

74. Горять в росі ранкові доли багаті різнобарв'ям трав (Мас).

75. Густа мряка чорним запиналом єднала з небом спалену сонцем полонину (Коцюб.).