Прочитайте текст (цифри в дужках
позначають номери рядків) і виконайте завдання 1-8.
Вже треті півні проспівали...
(1–4)
Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом
відбулася відчутна девальвація – потужні країни з міцним корінням традицій
«нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.
(5–8)
Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією.
Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний
птах у цьому ряду – півень, один з
найулюбленіших для українців пернатих.
(9–15)
Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження
християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й
сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й
людей, то наші дайбожичі на
величні свята – лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським
князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного
капища й залишали півня.
(16–19)
Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про
Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії
гори», – плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності
заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.
(20–25)
Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у
господарстві – «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У
дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому
він, обранець сонячного бога, щодосвіта
викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в
господарстві цю провісну птаху.
(26–34)
Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно
зачується кукурікання – зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову
оселю, то перед уходинами до світлиці
запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з
помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що
фронтони на дахах прикрашали різьбленими
оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й
на покуті, бо, як мовить народна
приказка, «без півня і хата глуха».
(35–39)
Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково
брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним
будильником, – як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До
речі, у давніші часи, коли не вистачало
годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.
(40–44)
Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох
молотили...»? У казках півень виступає
не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної
лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники-свистунці, що їх
повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.
(45–51)
Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто
кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета,
що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі – прийдуть несподівані гості. На них
варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у
який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких
випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо
буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».
(52–56)
Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав
доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській
міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися
півнем не будь-якого кольору, а певного
оперення – переважно золотавого.
(57–60)
Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта
голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних
загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так
воно й буде!
За В. Скуратівським, журнал «Берегиня» 600 слів
1. Аргументами
до думки про те, що півень є одним з найулюбленіших птахів
українців, можна вважати всі судження, ОКРІМ
А «Якщо
в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву
своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші
дайбожичі
на величні свята – лише півнів» (рядки 11–13).
Б «У
казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним
охоронцем свого чада від підступної лисиці» (рядки 41–43).
В «Щоби
домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі
намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного
оперення –
переважно золотавого» (рядки 54–56).
Г «…чумаки,
вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута»
(рядки 35–36).
2. Знецінення українських національних традицій пояснено
в тексті реченням
А «…потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої
обряди…» (рядки 2–3).
Б «Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською
демонологією» (рядки 5–6).
В «Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції»
(рядок 9).
Г «…в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву
своїм
богам велетенських тварин…» (рядки 11–12).
3. У тексті немає відповіді на запитання
А Яких тварин приносили в жертву своїм богам наші пращури?
Б Як півень може відганяти злі сили й рятувати житло від негараздів?
В Чому півень – єдиний птах серед тварин китайського гороскопу?
Г Чому шанували півня давні українці?
4. Відповідно до тексту, півень виступає в усіх наведених
значеннях, ОКРІМ
А символу вогню
Б жертви богам
В оберега в господарстві
Г живого годинника
5. Синонімом до слова «доброчинне» (рядок 53) є
А добротне
Б благотворне
В безкорисливе
Г достойне
6. У тексті наводяться приклади з усіх перерахованих
жанрів, ОКРІМ
А казки
Б загадки
В приказки
Г думи
7. Засобом міжфразового зв’язку першого та другого речень
тексту (рядки 1–4) є
А сполучник
Б займенник
В синоніми
Г лексичний повтор
8. За стильовими ознаками текст є
А розмовним
Б художнім
В конфесійним
Г науково-популярним
Немає коментарів:
Дописати коментар